Як я подружилася з мультиваркою

[VivianJek]

Як мультиварка стала моїм найкращим другом

Зовсім недавно мої стосунки з кухнею були, м'яко кажучи, напруженими. Я часто псувала продукти або перетворити макарони на клейстер. Тому, коли на день народження мені подарували мультиварку, я подивилася на це скептично.

Спочатку я навіть підходити до неї остерігалася. Вона стояла на стільниці, чорна та блискуча, наче інопланетний корабель. Але голод не зважає на страхи, і настав момент істини.

На тут найпростішим рецептом виявилися "Ліниві голубці". Назва мене надихнула. Я завантажила в чашу фарш, капусту, рис і залила це томатним соком. Натиснула кнопку "Гасіння" — і вирішила не дихати.

За годину квартирою поплив такий запах, що чоловік визирнув із кімнати в подиві: "Невже ти готуєш?".

Коли я відкрила кришку, то була вражена. Це була їжа, а не щось неїстівне! Соковита, гаряча, їстівна! Ми з'їли все за півгодини.

Тепер ми з мультиваркою - друзі. Вона не зважає на мою недосвідченість: у ній нічого не горить і не втікає і можна не боятись опіків. Я навчилася розуміти її мову — мову таймерів і режимів. І хоч друзі жартують, що я не готую, а "натискаю кнопки", я знаю: справжня магія починається саме тоді, коли ти перестаєш боятися спробувати.